Габлі
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:44, 8 листопада 2017; Vpdyshlyvenko.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Габлі, -лів, м. мн. = Габлина. Желех. Вх. Зн. 9.
==Сучасні словники==ГА́БЛІ, ів, мн., діал. Вила з трьома зубцями. Василина спирається на габлі й бачить, як навколо заворушилось і жіноцтво, і косарі (Стельмах, Хліб.., 1959. 539).
==Сучасні словники==Ви́ла (прасл. *vidlo, від *viti — «вити», «намотувати»)[1] — сільськогосподарське знаряддя з кількома довгими зубами (зазвичай від двох до шести) на держаку, що використовується для піднімання, розтрушування сіна, соломи, снопів, листя, розкидання гною тощо. У деяких діалектах залізні вила називають ґралями
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 8.
ГАБЛІ, ів, мн., діал. Вила з трьома зубцями. Василина спирається на габлі й бачить, як навкол» заворушилось і жіноцтво, і косарі (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 539).
Ілюстрації
|
|
|
|
|
