Болість

Болість, -ти, ж. 1) Болѣзнь. Чуб. V. 1203. Очисть мене від всього злого: болісти і слабости. Чуб. І. 43. Бога благала, од всякої болісти помагала. Мил. М. 7. — чорна. Эпилепсія. Грин. II. 35. 2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь.

Сучасні словники

Хвороба, хворість. Гріх смертельний накликати на себе не тільки смерть, — і саму болість (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 23); На другий день трохи не все місто заговорило про Парасчину болість, — чого вона і від чого (Панас Мирний, IV, 1955, 65); Знали його не лиш як чудового лікаря, що лічить рани і всякі болісті (Іван Франко, VI, 1951, 37); Та в неї ж[дитини] після болісті кишечки тоненькі-тоненькі, як папір, а ти їй гречаник! (Олесь Донченко, III, 1956, 7).

2. Відчуття болю, страждання; біль. В очах виявлявся переляк і важка болість душі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 394); Скрипуче перо казало, з якою болістю виливалась вона[думка] на білім папері... (Панас Мирний, I, 1954, 319).

Ілюстрації