Віхало
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:24, 7 листопада 2017; Rvrepka.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Віхало, -ла, с. = Віхола. Мир. Пов. І. 112.
Зміст
Сучасні словники
ВІ́ХАЛО, а, сер., діал. Завірюха, метелиця. Не стало видно ні неба, ні землі, — все то одно непроглядне віхало... аж страшно, аж сумно стало! (Панас Мирний, II, 1954, 8). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 690.
Ілюстрації
|
|
