Дворик

Дворик, -ка, м. Ум. отъ двір.

Файл:P.I.N.G. 2017.JPG 4320 × 3240, 5 МБ

Сучасні словники онлайн

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка

1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ.

2) Домъ, усадьба.

Словник української мови Академічний тлумачний словник

1. Господарська ділянка, на якій розміщені садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене).

2) Домъ, усадьба.

Всесвітній словник української мови

населений пункт в Україні

Толковый словарь Ушакова

ДВО́РИК, дворика, муж. (разг.). уменьш. к двор. При доме небольшой дворик

Вікіпедія — вільна енциклопедія

Дво́рик — село в Україні, у Красилівському районі Хмельницької області.

Ілюстрації