Дворик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:29, 2 листопада 2017; Iimatiushchenko.fitu16 (обговорення • внесок)
Дворик, -ка, м. Ум. отъ двір.
Сучасні словники онлайн
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка
1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ.
2) Домъ, усадьба.
Словник української мови Академічний тлумачний словник
1. Господарська ділянка, на якій розміщені садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене).
2) Домъ, усадьба.
Всесвітній словник української мови
населений пункт в Україні
Вікіпедія — вільна енциклопедія
Дво́рик — село в Україні, у Красилівському районі Хмельницької області.
Толковый словарь Ушакова
ДВО́РИК, дворика, муж. (разг.). уменьш. к двор. При доме небольшой дворик
