Линочок

Лино́чок, -чка, м. Ум. отъ лин.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 тт.

ЛИН, а́, ч. Прісноводна риба родини коропових з товстим слизьким тілом. А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле То щупачка, то сотеньку карасиків живеньких, Або линів гарненьких… (Гл., Вибр., 1951, 43); Риби у тому ставку було чимало. Водились і лини, і коропи (Мокр., Сто.., 1961, 71); * У порівн. Коли Антон побачив коней, вгодованих, як лини, в нього розбіглися очі (Чорн., Потік.., 1956, 203).

Ілюстрації