Носатка

Носа́тка, -ки, ж. 1) Мѣра емкости въ З и болѣе ведра. 2) Родъ кувшина съ длиннымъ носкомъ. Барильця, пляшечки, носатку, сулії, тикви, боклажки все висушили без остатку. Котл. Ен. IV. 20. 3) У Василенка: старинный умывальникъ висячій, съ носикомъ и тремя ручками. Вас. 182. 4) Чайникъ. Ото так у нас його дражнять: у панів чайник, а у нас носатка. Я оце як ходив у Комишне та як зайшов у чайну, так аж дві носатки випив того чаю. Мир. у. Слов. Д. Эварн.