Майстерний

Майстерний, -а, -е. Мастерской; искусный, способный къ мастерству. Майстерна людина. Г. Барв. 435. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний. Кіев. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МАЙСТЕ́РНИЙ, а, е. 1. Який досконало знає свою справу; умілий, досвідчений. — Якби вона [Марта] не була така майстерна в роботі, — казала не раз мама. — то я б і однієї години не держала при домі (Панас Мирний, IV, 1955, 337); // Який усе вміє робити. Робітник з нього, правда, на славу: усяке діло в нього кипить: він і стріху вкриє, він і тесля, і столяр..: одно слово, майстерний чоловік! (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 255); // Який відзначається вправністю; вправний (див. вправний 1). Майстерна рука. 2. Який робиться, виконується з великою вправністю. Високий стиль вірша в його [М. Садовського] майстерній подачі поєднувався з благородною стриманістю і життєвою простотою (Минуле українського театру, 1953, 163); Як хороше — маневри! Кожна верховина буде фортецею, кожна ущелина й узгір'я будуть свідками гарячих боїв, майстерного маневрування (Олесь Донченко, II, 1956, 275); // Зроблений, виконаний дуже вміло; досконалий. На середині [світлиці] в майстерних козубах горіла найчистіша живиця і ялівцеві ягоди (Іван Франко, III, 1950, 137); Кам'яні бойові сокири відзначаються майстерною формою й старанною обробкою поверхні (Нариси стародавньої історії УРСР. 1957, 100).

"Словопедія" 

Майстерний -а, -е. 1》 Який досконало знає свою справу; умілий, досвідчений. || Який усе вміє робити. || Який відзначається вправністю; вправний. Майстерна рука. 2》 Який робиться, виконується з великою вправністю. || Зроблений, виконаний дуже вміло; досконалий.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Майсте́рни́й, -а, -е. Мастерской; искусный, способный къ мастерству. Майстерна людина. Г. Барв. 435. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний. Кіевск. у.

українсько-англійський Словник

Майстерний - skillful (noun)

Ілюстрації