Прання

Прання́, -ня́, с. Прання́ — метод чищення текстильних виробів, який полягає у гідромеханічній обробці очищуваної речі з використанням мила або мийного засобу, детергенту. Внаслідок такого чищення водний розчин мийного засобу здатний відокремлювати забруднення від поверхні текстилю при гідромеханічній обробці, переводити їх у розчин, і утримувати в ньому.

Сучасні словники Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПРАННЯ́, я, сер. 1. Дія за значенням прати. Одна [сорочка] на мені, а друга в пранні (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 49); Якби хтось сказав, що ця постать здатна в своїм житті дочогось іншого, крім шиття, прання й варіння,.. — висміяв би [Калинович] таку людину (Іван Франко, VI, 1951, 162); — Олімпіаді подобалось, щоб під мороз на річці я прала білизну. То до прання я маю смак (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 213); Прання і прасування білизни, чищення взуття, підмітання, миття й натирання підлоги, приготування їжі значно скоріше виконуються за допомогою засобів побутової механізації (Комуніст України, 4, 1967, 59). 2. Те, що переться чи підлягає пранню. — Та й прання назбиралося (Іван Ле, Право.., 1957, 16); Більше вона ні слова не сказала матері, а, наклавши на плече гору прання, пішла розвішувати його на тину (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 130).

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

ВІДМІНОК	ОДНИНА	МНОЖИНА
називний	прання	прання
родовий	прання	прань
давальний	пранню	пранням
знахідний	прання	прання
орудний	пранням	праннями
місцевий	на/у пранні	на/у праннях
кличний	прання	прання