Грибочок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Грибочок, -чка, м. Ум. отъ гриб.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР.

Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 165. ГРИБО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до грибо́к 1. — Ми зараз в ліс підем, сьогодні на сніданок грибочків наберем (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 80).