Яглиця

Я́глиця, -ці, ж. Раст. Aegopodium podagraria. Мнж. 168. Анн. 11. Молода, як у спасівку яглиця, — т. е. старая.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЯГЛИ́ЦЯ, і, жін., бот. (Aegopodium podagraria, L.). Багаторічна трав'яниста рослина родини зонтичних з великими листками й дрібними білими квітками, зібраними в складні зонтики. На більш затінених місцях [у парку] зустрічається осика лісна, яглиця.., валеріана, вероніка, суниці, заяча капуста (Парк Олександрія.., 1949, 99); * У порівняннях. — Що ви, бабо! Хіба ж ви такі старі? Ви ж іще молодиця хоч куди! — Та вже ж! молода та зелена, як у спасівку яглиця! — сміється баба з себе (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 28).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Яглиця, ці, ж. Раст. Aegopodium podagraria. Мнж. 168. Анн. 11. Молода, як у спасівку яглиця, — т. е. старая. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 535.

«Словники України on-line»

ягли́ця – іменник жіночого роду

Іноземні словники

Словник

я́глиця (-ці) f dial. millet seed;

 я́гляний (-на, -не) of millet:
 я́гляна ка́ша, millet gruel;
 я́гляна мука́, millet flour.

Ілюстрації

Медіа

[1]

Цікаві факти

ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ЯГЛИЦІ

==== Рано навесні з’являється така рослина, як яглиця (рос. – сныть). Розкажіть про її корисні властивості. З повагою Галина Федотівна. м. Київ.==== Лист коментує завідувач кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця професор Іван ЧЕКМАН. Яглиця звичайна (борщівка, снитка) - це багаторічна рослина з родини зонтичних. З латини назва рослини перекладається як «цап» і «нога», бо справді, верхівка листків нагадує слід ноги цапа. Росте як бур’ян на присадибних і дачних ділянках. Культивувати її ніколи не намагалися, але поважали завжди. Яглиця з’являється в лісах, як тільки сніг сходить. Як весняна зелень яглиця звичайна корисна людям, бо є джерелом аскорбінової кислоти, біметалів, зокрема заліза, марганцю, міді, титану. Молоденькі соковиті стебло та листя яглиці насичені багатьма корисними вітамінами й мікроелементами. Вони налагоджують перистальтику травного тракту, перевантаженого в зимовий час концентрованими продуктами харчування. Тому яглицю з ранньої весни вживали в їжу, зокрема в салати, супи. Під час Великого посту яглиця замінювала капусту в борщах. Недаремно за давніх часів казали: «Дожити б до сниті». До складу кореневища в оптимальних поєднаннях входять ефірні олії; кумарини; дубильні речовини; різні органічні кислоти тощо. Доведено, що настій кореня яглиці не згущує й не розріджує кров, а нормалізує її склад, виводячи токсичні речовини. Подрібнене свіже листя яглиці прикладають до суглобів, уражених подагрою чи ревматизмом, до забитих місць. Препарати з рослини чинять ранозагоювальну, знеболювальну, сечогінну та протизапальну дію. У разі хронічних запорів, нестравності шлунка радять їсти салати з неї. Яглиця-трава по праву увійшла до десяти найперспективніших рослин, які можуть служити сировиною для виробництва ліків, нарівні зі звіробоєм і польовим хвощем. Настій трави вважають просто незамінним напоєм у разі хвороб шлунка й кишкового тракту, порушення обмінних процесів. Його готують так: 3 ч. л. подрібненої сировини залити склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити. Приймати по 50 мл до їди 3-4 рази на день. Вітамінний салат: молоді помиті листки яглиці витримують протягом 10 хв в окропі. Подрібнюють, додають сіль, тертий хрін, заправляють вершками, сметаною чи майонезом (150 г свіжого листя, 25 г тертого хрону, 20 г вершків). ©“Академія Здоров'я”

Більше читайте тут: [2]