Огниво
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:01, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Огни́во, -ва, с. 1) Стальная пластинка въ замкѣ кремневаго ружья, стоящая противъ курка, — въ нее бьетъ кремень. Шух. І. 230. 2) Часть токарнаго станка. См. Токарня. Шух. І. 305, 306. 3) Въ крышѣ оборога: каждая изъ четырехъ горизонтальныхъ жердей, составляющихъ четвероугольникъ, являющійся основаніемъ крыши. Вх. Зн. 42. Ум. Огнивце.
