Пакта
Пакта, -тів, мн. Договоръ, условіе. Їздили козаки дякувати Богу за свою велику побіду над ляхами та за вимушені в ляхів пакта. К. Кр. 12.
Зміст
Сучасні словники
Пакт — міжнародна угода значного політичного значення.
Пакт (від латів.(латинський) pactum — договір, угода), термін, що вживається для позначення різного роду міжнародних договорів, як правило, що мають велике політичне значення по питаннях взаємної або колективної безпеки, взаємодопомоги, ненападу. Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
|
Медіа
Додаткові посилання
Цікаві факти
6 російських міфів про Пакт Гітлера-Сталіна
Міф №1. Пакт Молотова-Ріббентропа служив справі миру, оскільки давав необхідний перепочинок СРСР перед початком війни Спростування: Навпаки, угода між Гітлером і Сталіним промостила шлях до Другої світової війни Нацистська Німеччина і сталінський СРСР перед 1939 р. були державами, рівною мірою незадоволеними світовим ладом, сформованим у результаті Першої світової війни. Наявні в Європі кордони не влаштовували обидва диктаторські режими; Гітлер і Сталін прагнули розширити підвладні їм території. Польща була об'єктом радянських та німецьких територіальних зазіхань і одночасно каменем спотикання на шляху до масштабної експансії. Тому два диктатори домовилися спільно розправитися з Польщею. Якби Сталін не пішов на змову із Гітлером, тоді шанси і рішучість Німеччини напасти були б значно нижчі, а значить і менша ймовірність початку Другої світової війни. Після поділу Польщі восени 1939 р., СРСР, формально залишаючись нейтральною країною, налагодив масштабне економічне та військово-технічне співробітництво з Німеччиною, чим допомагав їй вести війну проти низки європейських країн. Поділ Польщі і анексія Радянським Союзом балтійських країн призвели до появи протяжного радянсько-німецького сухопутного кордону. Саме цією обставиною і скористався Гітлер 22 червня 1941 р., коли напав на СРСР. Міф №2. Друга світова війна почалася для України 22 червня 1941 Спростування: Для багатьох українців Друга світова війна почалася в перший же день – 1 вересня 1939 р.
Львівський вокзал після бомбардування 1 вересня 1939 року У цей день Німеччина напала на Польщу, а бомбардувальники Люфтваффе атакували Львів. Протягом вересня 1939 р. бомбардування зазнали також інші міста Галичини, зокрема Дрогобич, який був зрештою окупований нацистами 18 вересня і переданий Червоній армії 24 вересня. Тисячі солдатів і офіцерів українського походження зустріли ворога у складі Війська Польського. З мільйона польських військових, 106-112 тисяч (за іншими підрахунками – 120 тисяч) були українцями. Тільки протягом вересня 1939 р. у боях загинуло близько 8000 українців-громадян Польщі. Водночас, ОУН пов'язувала німецький напад із перспективою звільнення з-під польського панування, а тому українські націоналісти намагалися організувати партизанську війну в тилу, а також просувалися разом з Вермахтом у складі добровольчого підрозділу ВВН ("військові відділи націоналістів"). Наступаючи, німецька армія увійшла у межі Галичини і почала штурм Львова. 17 вересня 1939 р. мирний час закінчився також для тисяч українських радянських солдатів, які перетнули східний польський кордон. Хоча бойові зіткнення між Червоною армією та польськими військами були епізодичними і незначними, в них також гинули люди. Трагедією українського народу був його розподіл між усіма воюючими сторонами. Міф №3. Польський похід Червоної армії був жестом допомоги братнім народам і не узгоджувався із німецькими планами розчленування Польщі Спростування: Введення на територію Польщі радянських військ 17.09.1939 стало наслідком домовленостей з Німеччиною і було агресією проти польської держави.
Вермахт та РСЧА протягом вересня 1939 року весь час мусили координувати свої дії. Фото 22 вересня 1939 року, Бундесархів Риторика про необхідність визволення братів (українців і білорусів), про єдність України була ширмою експансіоністських планів вищого керівництва СРСР. Ані в тексті Договору про ненапад між Німеччиною і СРСР, ані в секретному протоколі про поділ сфер інтересів, не було жодної згадки про українців чи білорусів. Навпаки, лінія територіального розмежування не співпадала з межами етнічної території українців і білорусів, а проходила набагато західніше – по Віслі, через Варшаву. На цьому наполіг особисто Сталін. Він не прагнув "соборності" України та Білорусії, а дбав про військово-стратегічні інтереси СРСР.
На фото - так званна "серпнева лінія" між "сферами інтересів" двох тиранів, що проходить, зокрема, через Варшаву. Твердження про те, що сучасні кордони України склалися внаслідок Пакту Молотова-Ріббентропа - просто іще один міф. Карта з газети "Известия" від 18 вересня 1939 року Після того, як Вермахт почав бойові дії проти Польщі, МЗС Німеччини наполягало на вступі у війну Радянського Союзу, посилаючись на необхідність окупації ним територій, що вважалися радянською сферою впливу, згідно секретного протоколу пакту Молотова-Ріббентропа. 17 вересня Сталін ввів до Польщі Червону армію, чим порушив Договір про ненапад СРСР і Польщі, укладений в 1932 р. Викликавши в той день польського посла В.Гжибовського, Молотов цинічно пояснив напад тим, що "польська держава і уряд практично перестали існувати". У цей час, польські війська все ще продовжували чинити запеклий опір Вермахту. У війні проти Польщі, СРСР і Німеччина поводились як союзники: координували дії авіації, спільно добивали польські частини, відповідно до встановленої демаркаційної лінії, поступалися один одному захопленими територіями, проводили спільні військові паради з нагоди перемоги. Міф №4. Завдяки пакту Молотова-Ріббентропа Східна і Західна Україна вперше возз'єдналися Спростування: Це возз'єднання було не першим в новітній українській історії, і також недовготривалим.
"Воз'єднення" українських земель у череві питона. Карикатура з журналу "Punch" 1939 року. У оригінальному підписі пітон-Сталін звертається до другого плазуна: "Сумніваюся, чи допоможу тобі, Адольфе, але чудово розумію твою точку зору!" Першим юридичним актом, що проголошував об'єднання Східної і Західної України, був Акт злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1918 р. На відміну від 1939 р., тоді від імені двох частин українського народу виступали незалежні і рівноправні уряди. Утім, в умовах війни і революції, Акт 22 січня не призвів до реального довгострокового об'єднанню українських земель. Але така ж сама історія і з "возз'єднанням" 1939-го р. Воно тривало менше двох років, – до моменту, поки Німеччина не окупувала західні регіони СРСР. Після відступу німців з України, єдність УРСР регламентувалася вже зовсім іншими міжнародними договорами. Більше про український вимір Другої світової війни читайте у матеріалі професора Юрія Шаповала "Гітлер, Сталін і Україна: безжальні стратегії" Міф №5. Пакт Молотова-Ріббентропа слугує юридичною основою знаходження Західної та Східної України в одній державі Спростування: Юридичною основою сучасних українських кордонів є міжнародне право, що забезпечує спадкоємність кордонів незалежної України з межами колишньої УРСР. У свою чергу, західна межа УРСР була встановлена за підсумком повоєнних договорів між СРСР і Польською Народною Республікою. Формальне затвердження кордону відбулося в договорі, підписаному 16 серпня 1945 р., що набрав чинності 6 лютого 1946 р. Фундаментальною підставою для проходження польсько-радянського кордону були домовленості провідних країн Антигітлерівської коаліції у 1945 р. на Ялтинській і Потсдамській конференціях. Пізніше лінія кордону двічі переглядалася і набула завершеного вигляду в 1951 р. Крім того, слід пам’ятати, що по завершенні війни в 1945 р. до УРСР було приєднано землі Закарпатської України, які до того належали Чехословаччині. Що стосується західного кордону УРСР 1939-1941 рр., то він не був визнаним міжнародною спільнотою. Фактично, між 1939 і 1945 рр. Західна Україна була спірною територією. Міф №6. Денонсація Росією пакту Молотова-Ріббентропа призведе до повернення Західної України Польщі Спростування: Пакт Молотова-Ріббентропа і Договір про дружбу і кордон СРСР і Німеччини від 28 вересня 1939 р. вже давно втратили чинність.
Власне, ці угоди стали неактуальними, ще коли їх порушила Німеччина під час нападу на СРСР 22 червня 1941 р.
Але крім цього, в угоді, підписаній між СРСР і польським урядом у вигнанні (тим, який "фактично перестав існувати") 30 липня 1941 р., Сталін додатково визнав втрату чинності радянсько-німецьких угод 1939 р. у частині, що стосувалася територіальних змін у Польщі.
Сучасна договірна основа відносин між Польщею та Україною ґрунтується на взаємній повазі до територіальної цілісності та на відмові від будь-яких територіальних претензій.
Іноземні словники
1) Kawenata - he whakaaetanga ao faufaa tōrangapū nui o.(Маорі)
2) ಒಪ್ಪಂದ - ಗಮನಾರ್ಹ ರಾಜಕೀಯ ಪ್ರಾಮುಖ್ಯತೆಯ ಅಂತಾರಾಷ್ಟ್ರೀಯ ಒಪ್ಪಂದ.(Канада)
3) Pagt - en international aftale af stor politisk betydning.(Данська)
