Чорен

Чорен, -рна, -не. Сокращ. форма отъ чорний. Ох летить ворон да летить чорен. Грин. III. 606.

Чорен - те саме, що чорний

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧО́РНИЙ, а, е. 1. Кольору сажі, вугілля, найтемніший; протилежне білий. Коло брами стояла сторожка для вартового, помальована білими й чорними смугами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 206); Поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 70); — Давай нам [листівки], — звернувся Валентин до Лялі, — ми розмножимо з Борисом. У мене є чорна туш (Олесь Гончар, IV, 1960, 68); Павло, уже одягнутий — в чорному елегантному костюмі, в накрохмаленому комірці, — не одразу озвавсь на Чумакові слова (Андрій Головко, II, 1957, 477); Блищать на сонці парти чорні й голівки милі школярів (Володимир Сосюра, I, 1957, 411); // В одязі такого кольору. Трохи згодом у дверях показалася чорна баба з ціпком у руках (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 319); // Який має шерсть, пір'я такого кольору. До нас звик бігати під вікно чорний собака 4 приходила рябенька курочка з червоним півнем (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); І яких тільки корів тут немає! І руді, й чорні, і чисті, й з плямами… (Гнат Хоткевич, I, 1966, 136); Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалось з місця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 80); // нар.-поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила (Тарас Шевченко, I, 1963, 131); Поховали Галю і чорну над нею могилу висипали (Марко Вовчок, I, 1955, 165); Запорожці Демид Затуливітер і Лаврін Жереб стискали свої чорні брови, і від гордого хвилювання сльози набігали їм на очі (Олександр Довженко, I, 1958, 259); [Дмитро:] Вислухайте мене. [Кряж:] Нема про що мені говорити з тобою... Ти чорним круком залітаєш, в мою оселю, і тільки горе залишається після тебе... (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 259); // у знач. ім. чорне, ного, сер., розм. Одяг, плаття такого кольору. [Олена:] Одягнуся в чорне, — піду в черниці запишуся (Степан Васильченко, III, 1960, 66); // у знач. ім. чорні, них, мн. Фігури в шахах або шашки такого кольору на протилежність до білих. У розв'язанні [шахових] триходових задач треба проаналізувати всі основні варіанти, тобто такі, де у чорних є активний захист від мата (Вечірній Київ, 5.I 1971, 3).

ABBYY Lingvo

чорний I (кольору сажі, вугілля); смолистий, смолянистий, смоляний (кольору смоли); аспідний (кольору аспіду); агатовий (кольору агату) II ▶ див. брудний I, 2), брюнет, важкий 4), вороний, лихий I, непорядний 2), підсобний 1), темношкірий, чорт 1)

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Чорен, рна, не Сокращ. форма отъ чорний. Ох летить ворон да летить чорен. Грин. III. 606.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 470.

Іноземні словники

Словник українсько-англійський

black (noun, adjective ) (verb, noun, adjv )

absorbing all light

colour/color

A color (the color of the sky at night and a blackbird's feathers) that is created by the absorption of all light and reflection of none; dark and colorless.

Dark and colourless; not reflecting visible light.

Словари и энциклопедии на Академике

чорний -а, -е. 1) Кольору сажі, вугілля, найтемніший; прот. білий. || В одязі такого кольору. || Який має шерсть, пір'я такого кольору. || нар.-поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. || у знач. ім. чо́рне, -ного, с., розм. Одяг, плаття такого кольору. || у знач. ім. чо́рні, -них, мн. Фігури в шахах або шашки такого кольору на протилежність до білих. •• Чо́рна бу́ря — шквалистий сухий вітер (перев. в степу, пустелі), що переносить на далеку відстань велику кількість пилу, піску та вивітреного поверхневого ґрунту.

Чо́рна ікра́ — ікра осетрових риб.

Чо́рна ка́ва — міцна кава без молока, вершків.

Чо́рне де́рево — деревина деяких цінних порід тропічних дерев, темного кольору, що використовується для виготовлення меблів, духових музичних інструментів і т. ін.

Чо́рне духівни́цтво (духове́нство) — частина православного духівництва, яка суворо дотримується чернечої обітниці; чернецтво.

Чо́рне скло спец. — оптичне скло, непрозоре для видимого діапазону електромагнітних хвиль, прозоре для коротших за видимі хвиль – ультрафіолетового проміння і довших – інфрачервоного проміння.

Чо́рний дуб — морений дуб.

Чо́рний чай — сорт чаю, що дає темний настій; напій з цього сорту чаю.

Чо́рний я́щик — система, в якій зовнішньому спостерігачеві доступні лише вхідні та вихідні величини, а внутрішня будова її й процеси, які в ній відбуваються, невідомі.

Чо́рні клобуки́ — давньоруська назва торків, печенігів та інших кочових тюркських племен, які від кінця 11 ст. жили в південних і південно-східних володіннях Київської Русі.

Oxford dictionary

ADJECTIVE

1Of the very darkest colour owing to the absence of or complete absorption of light; the opposite of white: ‘black smoke’ ‘her long black hair’ 1.1 (of the sky or night) completely dark owing to the sun, moon, or stars not being visible: ‘the sky was moonless and black’ 1.2 Deeply stained with dirt: ‘the walls were black with age and dirt’

Ілюстрації

x140px

Медіа