Шаркан

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шаркан, -на, м. Сильный вѣтеръ, буря. Вх. Лем. 484.

Сучаснісловники

української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)

ШАРКА́Н, у, чол., діал. Великий вітер, буря

[1]

ШАРКА́Н, у, ч., діал. Великий вітер, буря. Шаркан, на, м. Сильный вѣтеръ, буря. Вх. Лем. 484.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Шаркан, -на, м. Сильный вѣтеръ, буря. Вх. Лем. 484

«Словники України on-line»

шарка́н – іменник чоловічого роду (буря)

Відмінок однина множина
називний шарка́н шарка́ни
родовий шарка́ну шарка́нів
давальний шарка́ну, шарка́нові шарка́нам
знахідний шарка́н шарка́ни
орудний шарка́ном шарка́нами
місцевий на/у шарка́ні на/у шарка́нах
кличний шарка́не* шарка́ни*

Іноземнісловники

Словник

и энциклопедии на Академике

Ілюстрації

Щавидуб.jpg Богатирі.jpg Котигорошко.jpg

Медіа

[2]

[3]

[4]

Аудіа

Цікавіфакти

Заголовок

Підзаголовок

Текст Більше читайте тут: [посилання]

Матеріал з Вікіпедії

Див. також

Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[Посилання СЛОВО]

[ПосиланняСЛОВО]