Звалище

Звалище, -ща, с. Развалины. Ворони з граками по звалищах літають. К. Досв. 221.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5

1. Місце, куди звозять, скидають сміття, непотріб.— Я наполягаю, щоб було звалище, бо місту треба очищатися від сміття (Речм., Твій побратим, 1962, 12).

2. чого. Велика кількість чого-небудь, зваленого в одне місце. На стіні танцювали тіні, ніби хтось весь час ховався за звалищем старих речей (Скл., Карпати, II, 1954, 90); // розм. Склад чого-небудь на відкритому місці. Артилеристи скинули його [пораненого] в лісі, біля звалища своїх снарядів, сказали тут почекати (Гончар, Людина.., 1960, 96); [Ярцев:] У нас звільняється посада завідуючого звалищем металевого утилю… (Мокр., П’єси, 1959, 229); // Нагромадження чого-небудь поваленого, обваленого. Ішли вони густими хащами, перелазили з трудом великі звалища старих дубів і буків (Козл., Мандрівники, 1946, 7).

3. мн., розм. Те саме, що руї́ни. Загримів страшний залп, барикада затріщала і впала, розсипаючись у звалища (Фр., VI, 1951, 159); По війні ти [пророк] на звалищах міста лишився один (Л. Укр., І, 1951, 183).

Ілюстрації