Сизик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:49, 1 грудня 2016; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Си́зик, -ка, м. Особый родъ шмелей съ зеленовато-сизымъ пушкомъ на верхнемъ щиткѣ. Лубен. у. (Леонт.).
Зміст
Сучасні словники
Великий тлумачний словник сучасної української мови
Сизик (-а, ч., діал.) - джміль із зеленкувато-сизим пушком на верхньому щитку.