Будзьок
Будзьок, -дзька, м. Кусокъ, ломтикъ. Угор.
Зміст
Сучасні словники
[ЛОМТИК скибка, скибочка, шматочок, кусочок (-чка). -тик хлеба - скибка, скибочка (ласк. скибонька), шматочок, лусточка, крумочка хліба. [У того чоловіка й скибочки (свого хліба) не було (Коцюб.)]. -тик арбуза, яблока, лимона - скибка (скибочка) кавуна, яблука, цитрини (лимони), кружалочка цитрини (лимони). [Порізала кавун на скибки (Звин.). Розріжеш яблуко і даси по скибочці (Г. Барв.)]. -тик сала, мяса - шматочок, кришеник (-ка) сала, м'яса, лустка м'яса. [Ось на тобі сальця кришеник (Грінч.)].
КУСО́К, ска, чол. 1. Частина, відділена, відбита і т. ін. від чого-небудь; шматок. На серце мов кусок льоду впав (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 349); Григорій Михайлович перегинається, мов ножик, викидає з-під ліжка затягнуті на колодки дівочі чобітки, кусок смоли і різне шевське начиння (Михайло Стельмах, II, 1962, 99); // Частина чогось їстівного. Недовго посиділа дітвора у хаті: ухопивши по куску хліба та по шматочку тарані, дьорнули надвір (Панас Мирний, IV, 1955, 99); Почало з'являтися на столі.. і печене, і смажене, і варене, і парене, і терте, і так кусками (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 64); // перен., розм. Про їжу як засіб існування. Прошу Енею покланятись І хліба-солі не цуратись, Кусок останній розділю (Іван Котляревський, I, 1952, 174). ♦ Відривати кусок від (од) рота — відмовляти собі у найнеобхіднішому заради кого-, чого-небудь. Наказував лиш синові, та й дуже, жалувати матір, що й при бідності відривала кусок од рота, аби лиш йому, Петрові, добре було (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 124); Кусок в горло не лізе (не полізе) — про стан, коли людина не може їсти з якоїсь причини. [Золотницький:] Обідать у такого хазяїна важко, тут і кусок в горло не полізе (Карпенко-Карий, II, 1960, 325); Кусок хліба — те саме, що Шматок хліба (див. шматок). Коли ж нема хіті того робить [складати відомості], коли робиш ради куска хліба, — о, яке невеселе і тяжке таке життя! (Панас Мирний, V, 1955, 342); Лакомий кусок див. лакомий; Ласий кусок див. ласий. 2. Взагалі частина чого-небудь. А тут же й наймичка в мене така трапилась, що не жаль їй кусок города поступити (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 308); — Про нарізку тут балачка йде на поля, так от по скільки воно в якому куску? (Андрій Головко, II, 1957, 106). 3. Відріз певного розміру (про тканину і т. ін.). Оксана Сергіївна.. застелила стіл куском найбільшої марлі (Юрій Яновський, II, 1954, 70). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 416.
Ілюстрації
|
|
|
|
