Шпиль
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:04, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Шпиль, -ля, м. 1) Холмъ, невысокая круглая гора. Кругла, мов шпиль, гора. Левиц. І. 197. Українські яри гайові між невисокими та крутими горами та шпилями. Левиц. І. 203. Ой вийду я на шпильгору, на лебедів крикну. Чуб. III. 137. 2) Част. м’яльници (см.). Вас. 159. Ум. Шпилик, шпильо́к, шпилечок.
