Боїще
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:04, 16 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Боїще, -ща, с. 1) Битва, бой. Хоч і не одіб’єшся вже, так боїщем навтішаєшся. МВ. II. 81. Івась кидає свої боїща та руйнування. Мир. ХРВ. 84. 2) Мѣсто битвы. Пішли ся брати ( = битися) на олов’яне боїще. Драг. 262. Или здѣсь просто = тік? См. Боїсько.
