Щасниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:57, 29 листопада 2016; Ovmoroz.im16 (обговорення • внесок)
Щасниця, -ці, об. Счастливецъ, счастливица. МВ. II. 135. Як вродилась щасниця, так поправиться і п’яниця. Ном. № 1662.
Зміст
Сучасні словники
щасниця -і, ч. і ж., розм. Те саме, що щасливець, щасливиця [Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.].
Ілюстрації
|
|
|
|
