Скатерть
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:21, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Скатерть, -тя, м. Скатерть. Мил. 139. З старого скатертя зробив скатертинку. Черк. у. Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю. Мет. 143.