Лавочка
Лавочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лава. 2) Дощечка, по которой вползаютъ въ улей пчелы.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічниий тлумачний словник 1970-1980
ЛАВОЧКА 1, и, жін. Зменш.-пестл. до лава1. За столом вже молодая Сіла на посад, На лавочках всі дружечки Посідали вряд (Леся Українка, I, 1951, 323); В саду під розквітлою яблунею гарненька зелена лавочка з спинкою (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 6).
ЛАВОЧКА 2, и, жін., діал. Зменш. до лавка2. [Конон:] Я відкрив би лавочку, як Тіпка, та й сидів би собі та крамарював би (Марко Кропивницький, II, 1958, 431). ♦ Закривати (закрити) лавочку див. закривати.
Словник УКРЛІТ.ORG Публічний електронний словник української мови
ЛА́ВОЧКА1, и, ж. Зменш.-пестл. до ла́ва1. За столом вже молодая Сіла на посад. На лавочках всі дружечки Посідали вряд (Л. Укр., І, 1951, 323); В саду під розквітлою яблунею гарненька зелена лавочка з спинкою (Ряб., Жайворонки, 1957, 6).
ЛА́ВОЧКА2, и, ж., діал. Зменш. до ла́вка2. [Конон:] Я відкрив би лавочку, як Тіпка, та й сидів би собі та крамарював би (Кроп., II, 1958, 431).
◊ Закрива́ти (закри́ти) ла́вочку див. закрива́ти.
Ілюстрації
| [[Зображення:]] | [[Зображення:]] | [[Зображення:]] | [[Зображення:]] |
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 430.Коментарі (0) Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 430.
