Ляскотіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:08, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ляскоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно хлопать, щелкать. 2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44).