Убачливий
Убачливий, -а, -е. Внимательный. Привітна та вбачлива до кожного. Мир. ХРВ. 351.
Сучасні словники
УВА́ЖНИЙ, а, е. 1. Який сприймає або робить щось з увагою (у 1 знач.). Він зробив над собою зусилля, старався бути занадто уважним, обдумував слово, перше ніж мав сказати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 286); Ти грав би краще за мене, коли б ти був уважнішим (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 104); Творець мовчав, на грудях склавши руки, Здавалося, замріявся та й годі, Але уважний і старанний учень Побачив те, що іншим не під силу (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 10); І вже сидить оточений партизанами Митько під дубом — «у штабі». Командир загону, коваль, кулеметник, представник з підпільного комітету уважні й зосереджені (Андрій Головко, I, 1957, 372); // Який виражає увагу. Проходячи біля дочки, вона кинула на неї уважний погляд (Леся Українка, III, 1952, 502); Обличчя в Чубенкових бійців були зосереджені й уважні, їм наче не до серця ота врочистість зустрічі (Юрій Яновський, II, 1958, 219); Цей ставний червонощокий юнак з розумними, уважними очима з першого дня зацікавив Черниша (Олесь Гончар, III, 1959, 343); // Який виконується з увагою (у 1 знач.). Прикладів уважної і ретельної роботи радянських перекладачів над уже видрукуваними перекладами можна навести чимало (Максим Рильський, IX, 1962, 28). 2. Який виявляє увагу (у 2 знач.) до кого-небудь; прихильний, доброзичливий, турботливий. Людмила була сьогодні до нього, як ніколи, уважна і прихильна (Андрій Головко, II, 1957, 486); Гай-гай, уже й життя минуло їхнє, та й досі мої старі жили наче молодята: не тільки на людях, а й поміж собою вони увесь вік були делікатні, уважні, привітні (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 185); // Люб'язний, привітний. Парася, як і годиться уважній господині, поспішно витерла рушником і без того чистого стільця (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 168).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 351.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 364.
