Діти

Діти, -тей, с. мн. отъ дитя. Дѣти. Діти! діти! Добре з вами в літі, а зімувати горювати. Ном. № 557. Прийми, мила, хоч малії діти! Ой не хочу я дітей приймати, будеш, милий, і сам годувати. Мет. 266. З дітей виходити. Выходить изъ дѣтскаго возраста. Діла небагато в Насті: ще тоді вона з дітей виходила. МВ. II. 36. Ум. Дітки, дітоньки, діточки. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Ном. № 337. Дітки, ще короткий час я з вами. Єв. І. XIII. 33. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатися. МВ. II. 17.