Казочка

Казочка, -ки, ж. Ум. отъ казка.

Сучасні словники

Значення

• Зменш. до ка́зка◆ Щоб забавити дитину, почне йому баба казочку про рябеньку курочку (Мирний, І, 1949, 142) ;◆ Ну, дітки, на рядно під грушу! Казочки послухайте! (Вишня, І, 1956, 12) ;◆ ірон. Наші ідеологічні вороги.. проповідують старі казочки про «чисте мистецтво», «свободу творчості» тощо (Мист., 4, 1968, 2)

• Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил.◆ Пером не можна написати, Не можна і в казках сказати, Яких було багацько див! (Котл., І, 1952, 135) ;◆ [Мар’яна:] Кажи ж мені що-небудь… розказуй… Старинну [старовинну] казку… яку-небудь страшную… (Вас., III, 1960, 35) ;.◆ Тебе просив я в ночі темні оповідать мені казки про фей (Сос., II, 1958, 354) ;Шаблон:Приклад У порівн. Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна (Коцюб., II, 1955, 307)

• розм. Те, що не відповідає дійсності; вигадка, байка.◆ Майстер він говорити казки, Миляну пускать баньку (Фр., XII, 1953, 498)

Синоніми

• байка
• вигадка
• історія
• оповідання
• побрехенька
• повість
• фікція

Ілюстрації

Джерела та література

• Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 71.