Мить
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:26, 4 листопада 2016; Assinko.ij16 (обговорення • внесок)
Мить, -ті, ж. Мигъ, мгновеніе. Як махнув, так у одну мить і набрав води. Рудч. Ск. II. 82. Все змішалось в одну мить і злилось докупи. Левиц. Коли хто випалить з рушниці, ти в ту ж мить побачиш світ. Ком. II. Миттю. Мигомъ. Миттю подала на стіл гарячих млинчиків. К. ЧР. 242. І миттю осідлавши рака, схвативсь на його як бурлака. Котл. Ен. І. 6. Говорити миттю. Говорить скороговоркой. Александров. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках