Жуйка

Жуйка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖУ́ЙКА, и, жін. 1. Повторне пережовування жуйними тваринами їжі, що повертається з шлунка в ротову порожнину. Захворювання травного апарата [у корів] супроводжуються атонією [ослабленням] передшлунків і припиненням жуйки (Наука і життя, 8, 1959, 33). 2. Їжа, яку повторно жують. Вулицею вздовж села пройшла череда худоби, залишивши за собою молочний запах жуйки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 152); // Предмети, які вживаються людьми для жування. Маленький дідок виплюнув чорну тютюнову жуйку (Микола Трублаїні, 1, 1955, 310); * Образно. Чи це буде захоплена розповідь, чи нудна жуйка, завчений переказ? (Олесь Донченко, V, 1957, 406); * У порівняннях. Почав [дядько] потроху читати і так уважно читає, що що де не вичитає, те пам'ятає і двічі, як корова жуйку, пережує (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 467).

Жувати жуйку: а) повторно пережовувати їжу, що повертається з шлунка в ротову порожнину. Троє [оленів], в тому числі і оксамитовий, продовжували навстоячки жувати жуйку (Микола Трублаїні, II, 1950, 25); 

// зневажл. Приймати їжу; їсти. Васька цілий день жував жуйку; б) (перен.) настирливо і нудно повторювати те саме. ..внушає [Каутський] німецьким читачам думку, ніби в Росії фабрики передаються окремим робітникам! І Каутський після цього на протязі десятків і десятків рядків жує жуйку про те, що фабрики не можна передавати поодинці робітникам! (Ленін, 28, 1951, 284).

"Словопедія"

Жува́ти (пережо́вувати) жу́йку, зневажл. 1. Нудно і настирливо повторювати те саме. Я не випадково зупинився на громадській діяльності молодого композитора, бо й досі міщанин жує жуйку про його якусь “богемність” (З газети); — Дуже багато у нас слів, та мало діла, .. досить пережовувати жуйку, треба серйозно братися за роботу (З газети). 2. Невиразно, нерозбірливо говорити; вести пусту, нецікаву розмову. — Та помовч уже, Трохиме,— не втерпіла бабуся.— Таких мимрачів гидко й слухати: не говорить, а жуйку жує (М. Стельмах).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЖУ́ЙКА, и, ж.

1. Повторне пережовування жуйними тваринами їжі, що повертається з шлунка в ротову порожнину. Захворювання травного апарата [у корів] супроводжуються атонією [ослабленням] передшлунків і припиненням жуйки (Наука.., 8,1959, 33).

2. Їжа, яку повторно жують. Вулицею вздовж села пройшла череда худоби, залишивши за собою молочний запах жуйки (Чорн., Визвол. земля, 1959,152); // Предмети, які вживаються людьми для жування. Маленький дідок виплюнув чорну тютюнову жуйку (Трубл., І, 1955, 310); * Образно. Чи це буде захоплена розповідь, чи нудна жуйка, завчений переказ? (Донч., V, 1957, 406); * У порівн. Почав [дядько] потроху читати і так уважно читає, що що де не вичитає, те пам’ятає і двічі, як корова жуйку, пережує (Коцюб., І, 1955, 467).

Жува́ти жу́йку: а) повторно пережовувати їжу, що повертається з шлунка в ротову порожнину. Троє [оленів], в тому числі і оксамитовий, продовжували навстоячки жувати жуйку (Трубл., II, 1950, 25); // зневажл. Приймати їжу; їсти. Васька цілий день жував жуйку; б) (перен.) настирливо і нудно повторювати те саме. ..внушає [Каутський] німецьким читачам думку, ніби в Росії фабрики передаються окремим робітникам! І Каутський після цього на протязі десятків і десятків рядків жує жуйку про те, що фабрики не можна передавати поодинці робітникам! (Ленін, 28, 1951, 284).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 546.

Жу́йка, ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Жу́йка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у.

[ http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]

жу́йка – іменник жіночого роду

відмінок однина множина називний жу́йка жу́йки родовий жу́йки жу́йок давальний жу́йці жу́йкам знахідний жу́йку жу́йки орудний жу́йкою жу́йками місцевий на/у жу́йці на/у жу́йках кличний жу́йко* жу́йки*

Іноземні словники

українська-англійська Словник

жуйка chewing gum; gum До підошви мого черевика прилипла жуйка. Gum got stuck to the bottom of my shoe.

Жуйка за три ока Chewing gum for the eyes

[ http://ukrainian_explanatory.academic.ru/49207 Словари и энциклопедии на Академике]

жуйка -и, ж. 1) Повторне пережовування жуйними тваринами їжі, що повертається зі шлунка в ротову порожнину. 2) Їжа, яку повторно жують. 3) розм. Жувальна гумка.

Ілюстрації

Цікаві факти

Заголовок ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ЖУЙКУ

Підзаголовок Чи знаєте ви щось цікаве про жуйку?

Текст Найперша фабрика жувальної гумки була запущена в США і жуйка стала товаром і дуже швидко почала поширюватися по всьому світу. Більше читайте тут: [посилання http://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-zhuyku/]

Див. також

Вставити посилання на схожі слова зі словника Грінченка