Лунати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:53, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Луна́ти, -на́ю, -єш, гл. Откликаться (о звукѣ), раздаваться. Так співає, аж по селу лунає. МВ. І. 93. А про мене... лунала луна, що в мене купи, дак усе пійде в руку. Г. Барв. 418.