Писулька
Грінченка словник
Писулька, -ки, ж. 1) Записка, письмецо. Писулька до мого братухи. О. 1862. X. 31. 2) У горшечниковъ: палочка въ толщину гусинаго пера, съ двумя острыми кончиками вилочкой, для проведенія двойныхъ углубленныхъ линій (при раскрашиваніи посуды). Вас. 183.
Сучасний словник
ПИСУ́ЛЬКА, и, жін., розм. Коротенький лист або записка; цидулка. От ґедзь напав Петра: не спить, не їсть ніколи, Бажає бачить П'ятембурх [Петербург] І, знай, черка писульки до Миколи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 138); Голубонько моя! Я такий радий, що одібрав сьогодні від тебе писульку, що аж поцілував її замість тебе (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 133); Семенко писульки нам слав коротенькі, а відвоювався — великого листа від нього Софійка одержала (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 189).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
називний | писулька | писульки |
родовий | писульки | писульок |
давальний | писульці | писулькам |
знахідний | писульку | писульки |
орудний | писулькою | писульками |
місцевий | на/у писульці | на/у писульках |
кличний | писулько | писульки |