Чавун

Чавун, -на, м. 1) Чугунъ. 2) Чугунный горшокъ. Чавун з окропом. Ком. II. 18. Ум. Чавунець. Драг. 425.

Чаву́н — сплав заліза з вуглецем (понад 2 % вуглецю за масою) та іншими елементами, який характеризується наявністю евтектичного перетворення: нестабільного (цементитного) або стабільного (графітного). Чисте залізо має обмежене застосування. В техніці зазвичай використовують сплави заліза з вуглецем, які поділяють на сталі і чавуни. Сталі містять до 2 % вуглецю, а чавуни — від 2,14 до 4 % вуглецю і навіть більше. Порівняно зі сталями чавуни мають нижчі механічні властивості, але значно кращі технологічні (ливарні, оброблюванність різанням, антифрикційні властивості, зносостійкість). Це зумовлює широке використання чавуну для виготовлення багатьох деталей у різних галузях машинобудування. Слово «чавун» походить з тюркських мов, до яких воно, імовірно, потрапило з китайської мови.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Чавун, -на, м.

1. род. у. Сплав заліза з вуглецем, з якого виготовляють сталь або виливають металеві вироби. Тепер Україна виробляє чавуну майже вдвічі більше, ніж Англія, і значно більше, ніж Франція, Італія і Австрія разом узяті (Комуніст України, 9, 1967, 14); Тф були величні пам'ятники — з чавуну, з бронзи, з мармуру (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 284); * У порівняннях. Остапове чоло сковане думками. Чоло вперте, міцне, мов чавун (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 218).

2. род. а. Посудина, горщок з такого сплаву. Мотря встала, розпалила в печі й приставила чавун з водою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 283); Господиня принесла чавун теплої води (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 74).

Фразеологізми

1. Дзеркальний чавун див. дзеркальний; Ковкий чавун див. ковкий.

2. Немов чавуном налитий — надзвичайно важкий (про частини тіла). Немов чавуном налиті ноги, такі важкі, що й не відірвеш від килима (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 213).