Лісниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:54, 18 жовтня 2016; Oipodaneva.fpmv16 (обговорення • внесок)
Лісни́ця, -ці, ж. Лѣсная груша или яблоко. Угор.
Академічний словник
жін., розм.
1. Дике плодове дерево, що росте у лісі, та його плоди: дичка. Ідуть вони, ідуть, аж при дорозі стоїть лісниця.., така колюча, напівусохла (Українські народні казки, легенди.., 1957, 366). 2. Те саме, що лісна (див. лісний 1). Потік гримів і падав зі скали.. Ночами потопельниці й лісниці Схилялися до дикої води (Леонід Первомайський, II, 1958, 97).
Ілюстрація
Зображення: 
Зображення: 
