Скарбниця

Скарбниця, -ці, ж. Денежный сундукъ, касса, казнохранилище.

Скарбни́ця — урядова установа, що відає державними коштами і державним майном Яременко В., Сліпушко О.; кошти, гроші бюджету та інше державне майно, нерозподілене між державними підприємствами та установами, що належить державі або адміністративно-територіальному утворенню на праві власності; каса, фіск, казна; місце (часто це приміщення споруди) для зберігання скарбів.

Історії України відомо про адміністративну установу козаків з такою назвою, що завідувала коштами; місце будування човнів, зброї та іншого на Запорозькій Січі.

Також має загальне значення скарбу, коштовності, дорогих речей, місце зосередження будь-яких природних цінностей>.

Алегорична сукупність культурних та духовних цінностей людини.