Дуброва
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).
ДІБРОВА, и, жін. Листяний ліс на родючих ґрунтах, у якому переважає дуб. Пішов шелест по діброві, Шепчуть густі лози (Тарас Шевченко, I, 1951, 6); Діброви відзначаються різноманітністю породного і видового складу (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 14); * У порівняннях. Шум гув у її голові: то шумів, як вітер між соснами, то шелестів, як зелена діброва (Нечуй-Левицький, II, 1956, 98).
Географические названия Вологодской области: Топоним. словарь
Дуброва
д. Чушевицкого с/с Верховаж-ского р-на. От имени существительного дуброва, которое в древнерусском языке и некоторых русских говорах обозначало 'лиственный лес, выросший на выпаханной и заброшенной росчисти' (Сл РЯ XI – XVII, IV, 370). В восточных вологодских говорах дуброва – 'густой лес из деревьев разных пород'. Деревня около такого лиственного леса тоже называлась Дубровой.
Помимо Верховажского, селения с таким наименованием отмечены в Нюксенском, Тарногском, Вологодском, Устюженском и других р-нах.
Див. також
uk.wikipedia.org
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 296. Географические названия Вологодской области: Топоним. словарь
Зовнішні посилання
http://sum.in.ua/s/dibrova https://how-to-all.com/значение:дуброва