Деркач
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:38, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Деркач, -ча, м. 1) Коростель (птица). Rallus crex. А в очереті та деркач дере, пусти, мати, на юлицю, бо аж плач бере. Лавр. 32. 2) Вѣникъ безъ листьевъ, голикъ. Баба вловила, в міх положила, деркачем била. Ном. № 9627. 3) Названіе вола тонкаго и высокого, съ подтянутымъ животомъ. КС. 1898. VII. 46. 4) Трещетка вѣтряная или ручная для спугиванія птицъ въ огородѣ или саду. Части ручн. деркача: пальки, карбований валок, фіст. Шух. І. 112, 166, 167. 5) Родъ игры съ трещеткой. Ив. 43. Ум. Деркачик.
