Томити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:45, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Томити, -млю́, -миш, гл. Томить. Чому не лежиш, нащо ноги томиш? Драг. 3. Ручок своїх не томитимеш. Мил. 148. Побий моїх лихих, що душу мою томлять. К. Псал. 318. Своє серденько томлю. Грин. III. 394.