Цмок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:45, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
І. Цмок, -ка, м. 1) = Смок. 2) Радуга (согласно повѣрью, по которому радуга тянетъ изъ морей, рѣкъ и озеръ воду, необходимую для дождя). Чуб. I. 26. 3) Поцѣлуй. Захоч і вродиться все зразу, все в світі жде твого приказу за твій смачний і ласий цмок. Котл. Ен. VI. 35.
ІІ. Цмок, меж. 1) Чмокъ. От так цмок! Поцілуй же ще. Маркев. 52. Протиус в двері та цмок його. Рудч. Ск. І. 129. 2) Отъ гл. цмокоті́ти. Така мокра нива, як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок. Лебед. у.
