Човен
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:07, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Човен, -вна, м. Челнъ, лодка. Пливе човен води повен, а за ним весельце. Мет. 16. Човник, човниче́нько, човничок, човно́к. Аж на морі човничок біжить, а в човнику батенько сидить. Чуб. V. 504. Ой піду я по над береженьком, там плаває милий човниченьком. Грин. III. 676.
