3D друк - від теорії до практики
|
Зміст
Заняття 1
3D-принтер - це спеціальний пристрій для виведення тривимірних даних.
Особливості 3D-друку
3D друк - це виконання ряду повторюваних операцій (нанесення на робочий стіл установки тонкого шару витратних матеріалів)
Цикли друку безперервно слідують один за одним: на попередній шар матеріалів наноситься наступний шар
Технологія 3D-друку, також відома під назвою аддитивна технологія
Застосування 3D-друку
- Створення прототипів
- Швидке виробництво
- Дрібносерійне виробництво
- Навчальні моделі
- Медицина
- Реклама
Технології 3D друку
Стереолітографія
(Stereolithography — SL)
Під дією керованого комп'ютером ультрафіолетового випромінювання відбувається затвердіння шару завтовшки в декілька сотих міліметра, при цьому платформа з майбутньою деталлю опускається вниз і знову покривається рідиною.
Далі все повторюється й в результаті ультрафіолетовий промінь «малює» об'ємну фігуру.
Селективне лазерне спікання
(Selective Laser Sintering)
Суть полягає в пошаровому спіканні лазерним променем порошкового матеріалу.
По поверхні зони обробки, лазером спікається потрібний контур, далі насипається новий шар, розрівнюється, і процес повторюється.
Моделювання плавленням�
(Fused Deposition Modeling — FDM)
Основною частиною принтера, що з'явився на ринку в 1991 р., є екструдована голівка.
У ній матеріал (ливарний віск або пластик, що надходять з котушок) нагрівається до температури плавлення і подається в зону друку. Головка переміщається по двох координатах, синтезуючи певний шар моделі.
