Знаряддя

Знаряддя, -дя, с. Орудіе. І Господь його ізбавить од ловецького знаряддя. К. Псал. 212. Котляреський... був тільки знаряддям українського світогляду. К. ХП. 123. [[Категорія:Зн]

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ЗНАРЯ́ДДЯ, я, сер.

1. Пристосування, прилад, механізм і т. ін., за допомогою якого виконується певна дія. Річард і Деві увіходять у хату потомлені. Річард при фартуху, з мулярським знаряддям; у Деві в руках відро і квач (Леся Українка, III, 1952, 7); Ніяка [вівця], хай найхитріша, не перехитрить чабана, не сховається в тисняві від його меткого знаряддя (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 157); Першими знаряддями людини були грубо оброблені камені (Історія СРСР, I, 1956, 3).

Знаряддя виробництва — пристосування, прилади, механізми і т. ін., які використовуються у виробництві. Буржуазія не може існувати, не викликаючи постійно переворотів у знаряддях виробництва, отже, не революціонізуючи виробничих відносин (Маніфест комуністичної партії, 1947, 17).

2. перен. Про те, що служить засобом у якійсь дії, справі. В умовах капіталізму гроші перетворюються на капітал, і служать знаряддям експлуатації трудящих (Наука і життя, 3, 1961, 8); Досвід СРСР довів, що основним знаряддям соціалістичного перетворення суспільства є соціалістична держава (Програма КПРС, 1961, 16).

Ілюстрації