Дбало

Дбало, нар. Рачительно, старательно, заботливо.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ДБА́ЛО, розм. Присл. до дбалий. Дівчата й молодиці дбало сушать Під сонцем.. добірне зерно (Максим Рильський, Сад.., 1955, 103). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 215.

ДБАТИ, дбаю, дбаєш, недок.

1. про кого — що, за кого — що, неперех. Виявляти старання, турботу. Комуністична партія безустанно дбає про задоволення зростаючих матеріальних і культурних потреб трудящих (П'ятдесят років КПРС, 1953, 24); [Кузь:] Ленін — це така людина, що про всіх бідних дні і ночі він думає та дбає (Павло Тичина, I, 1957, 260); — Божа тварина любить, щоб дбали за неї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 51); // без додатка, розм. Клопотатися, піклуватися. Мусить пташка малесенька дбати, Де б водиці дістати краплинку (Леся Українка, I, 1951, 60).

2. перех., розм. Старанно готувати, виготовляти, заготовляти. Тільки я вже, панібрате, Дбаю не такі Бідним людям на одежу Смухи та нитки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 114); Рибалка рибку дбав і у мішках носив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 148). ♦ Рушники (скриню) дбати — готуватися заміж. А дівчата лицялися і рушники дбали (Тарас Шевченко, I, 1951, 232); Скриню ще рано дбати, дівчата засміють (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 32).

3. неперех., розм. Працювати, заробляти. Як дбаєш, так і маєш (Номис, 1864, № 193); — Бач, вони, у батька живучи, не собі дбали! (Панас Мирний, III, 1954, 328); Вона дівчина бідна, але завжди вбирається краще від господарських дочок, бо їй дбати нема на кого (Леся Українка, III, 1952, 478). ♦ На подзвін не дбати — ні про що не турбуватися. Коло огню старий циган З люлькою куняє. Позирає на приблуду Й на подзвін не дбає (Тарас Шевченко, I, 1951, 364); Не дбати на що, ні про що — не звертати уваги, не зважати на що-небудь, не турбуватися про щось. Мудра голова не дбає на лихі слова (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 89); Він ішов, .. ні про що не дбаючи, аж поки не дійшов до робітницької варти (Іван Франко, V, 1951, 433).

Словник синонімів

ДБАТИ , ПІКЛУВАТИСЯ , ТУРБУВАТИСЯ дбати – піклуватися – турбуватися Кожен із цих трьох синонімів має певний семантичний відтінок. Дбати – виявляти старання, турботу, увагу. Дбати про підвищення якості виробів. Без додатка, розмовне: клопотатися. “Мусить пташка малесенька дбати, Де б водиці дістати краплинку” (Леся Українка), “Як дбаєш, так і маєш” (прислів’я). Піклуватися – виявляти особливу турботу про когось, щось, опікуватися (здебільшого йдеться про дітей, старих, хворих). Піклуватися про сина; “Насті спершу трохи чудно було, що про неї так піклуються” (Михайло Коцюбинський). Турбуватися – непокоїтися, хвилюватися, тривожитися. Як і дієслова дбати, піклуватися, лексема турбуватися вживається переважно зі знахідним відмінком і прийменником про (турбуватися – про кого? що?), рідше з цим же відмінком та прийменником за: “Турбуюсь я не за домівку, тривожусь я не за куток” (Павло Тичина), а ще рідше – з орудним без прийменника.

Словник фразеологізмів

дба́ти [ті́льки] про свою́ шку́ру. Намагатися робити що-небудь лише для себе; піклуватися про власні інтереси. — На кого не глянеш — усяке, мов звіряка, про свою тільки шкуру .. дбає (П. Куліш).

[й] на по́дзвін не дба́ти. Ні про що не думати, не турбуватися про своє майбутнє. Коло вогню старий.

Ілюстрації

Джерела та література

Літературне місто