Мозоляти

Мозо́ляти, -лю, -лиш, гл. Мозолить, утруждать, обременять.

Мозолити очі кому — набридати, докучати постійною присутністю. [Боб:] Я не мозолитиму вам більше очей, прекрасна леді! (Ярослав Галан, I, 1960, 422); Мозолити [свій] язик — те саме, що базікати. Як би там не мозолили свої язики папські алілуйщики, але політика Ватікану і далі йтиме у фарватері найреакційнішої імперіалістичної політики (Юрій Мельничук, Обличчя.., 1960, 41).