Диби
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:00, 23 листопада 2015; O.komotska (обговорення • внесок)
Диби, -бів, ж. мн. 1) Ходули. Левиц. Пов. 90. 2) Колодки, деревянныя бревна съ отверстіями внутри, куда вкладываются ноги арестантовъ. КС. 1885. X. 231. Забили їх у диби. Рудч. Ск. І. 210. Будем літо літувати в Станікові на риночку, в тяжких дибах, в зелізочку. Ум. Дибки, дибиці, дибці. К. Досв. 107. Ой дубові дибки, залізні кайдани! по степах ви, по комишах наших розганяли. К. Досв. 107. Ой на нот диби, на руки дибиці, оце тобі, вражий сину, славні молодиці. Лавр. 61.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках