Округ
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=jm_9Q35EVvU
Цікаві факти
Округ
Значення округу
Більше читайте тут: [посилання http://tsn.ua/tsikavinki/u-dnipropetrovsku-ukrayinski-bogatiri-tyagali-25-tonnu-furu-i-peremogli-yevropeyskih-koleg-313605.html] ОКРУГ, у, чол. Частина держави, що виділяється в окрему територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською і т. ін. метою. Місто Лубни за новим адміністративним районуванням стало центром округу (Олесь Донченко, VI, 1957, 609); // Район діяльності якого-небудь державного органу галузевого управління. Для начальників політуправлінь округів і флотів, начальників політвідділів армій є обов'язковим п'ятирічний, а для начальників політвідділів з'єднань — трирічний партійний стаж (Статут КПРС, 1971, 58); — Хоч до Курська доберемося. Все-таки ближче до штабу округу буде (Андрій Головко, II, 1957, 401). ▲ Виборчий округ — територіальна одиниця, створювана для проведення виборів до Рад депутатів трудящих або до народних, судів, Вибори депутатів до Рад депутатів трудящих Української РСР провадяться по виборчих округах (Конституція УРСР, 1940, 21); Військовий округ — вища військова адміністративно-територіальна одиниця, завданням якої о підготовка країни до оборони. — Сиджу оце, телеграму складаю. — Куди? — Прямо в штаб військового округу, я Москву (Андрій Головко, II, 1957, 459); Національний округ — національно-адміністративна одиниця у складі краю або області, що відзначається особливим національним складом і побутом населення. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681. ОКРУГ 1, у, чол., рідко. Те саме, що округа 1. Такого оповідача нема в цілім нашім окрузі (Іван Франко, XIII, 1954, 247); Ходили недобрі чутки.. Нібито в місто поз'їздилися з усього округу дідичі й усе радять, як би придушити бунти (Андрій Головко, II, 1957, 280). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681. ОКРУГ 2, присл., прийм., розм. Те саме, що навколо. На ранок зі сходу в село заступає піхота, б'ють гармати округ (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 115); Гори округ — текли внизу легкі долини (Юрій Яновський, V, 1959, 40); Тільки навесні згадала я, як-то люди плачуть, як почав мій Данило в дорогу зряджатись. Такий-то жаль мене обняв, як проводила його за село; стала, дивлюсь, — тільки округ мене безкраї степи зеленіють... (Марко Вовчок, I, 1955, 63); Округ ожередів, по розлогих ланах зеленої, вволю наносної дощами озимини, густо чорніли свіжі вирви після вибухлих мін та снарядів (Олесь Гончар, I, 1954, 195). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.