Рипіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:22, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Рипіти, -плю, -пиш, гл. одн. в. ри́пнути, -ну, -неш, гл. Скрипѣть, скрипнуть. На нозі сапян рипить, а в борщі трясця кипить. Ном. № 11191. Ой скриплять, риплять мої ворітечка. Чуб. V. 197. Вози риплять, ярма бряжчать. Нп. Рипнули двері, увійшла наша Одарка. МВ. І. 71.
