Зайчик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:42, 30 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зайчик, -ка, м. 1) Ум. отъ заєць. Зайчиклапанчик. Рудч. Ск. II. 1. Зайчикпобігайчик. Рудч. Ск. II. 2. 2) Часть снаряда для пряденія шерсти, состоящая изъ двухъ вертикальныхъ параллельныхъ столбиковъ, прикрѣпленныхъ къ постаменту изъ доски. Каждый столбикъ имѣетъ кожаную петлю, въ которую вкладывается прядильное веретено. Вас. 153. 3) Движущіяся солнечныя пятна, отблескъ отъ воды, зеркала, движущійся по стѣнѣ и пр. Сонце ускоче у вікно, забігає зайчиками по стінах, по долівці. Мир. Пов. II. 120. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 72. 5) Раст. Lepidium ruderale L. ЗЮЗО. І. 126.
