Козелець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:38, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Козелець, -льця, м. 1) Козелъ. Вибіг козелець... наставив рожок. Грин. III. 52. 2) Стативъ въ витушці. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. Галиц. Мик. 481. 4) = Козелок.
