Тужити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:14, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Тужити, -жу, -жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив не любила, і вмер не тужила. Ном. № 8331. Ой чи тужить моя мила по мені? Мет. 242.