Огонь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:32, 15 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Огонь, -ні, ж. = Огоня. Борз. у.
Ого́нь, огню, м. Огонь. По тім боці огонь горить, по сім боці видно. Мет. 39. Ого́нь пускати. Поджигать. Огнем піти. Сгорѣть. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Чуб. Який то він собі дом коштовний збудував, то він громовим огнем пішов. КС. 1882. ХП. 503. Ум. Огник, о́гничок.
